Відмінник

Вчимося на відмінно

Рельєф Землі

Поверхня Землі має нерівності. Сукупність нерівностей поверхні нашої планети називається рельєфом (схема 1). Він є дуже різноманітним, але головних форм лише дві — гори і рівнини. Гори — це ділянки поверхні Землі зі значними висотами та крутими схилами. Най­ви­щими горами на суходолі є Гімалаї, а найдовшими — Анди, які разом зі своїм продовженням — Кордильєрами мають протяжність майже 15 000 км.
За своєю висотою гори бувають низькими (висота до 1000 м), середніми (від 1000 до 2000 м) та високими (понад 2000 м); за походженням — тектонічними (виникають унаслідок тектонічних рухів), вулканічними та ерозійними. Тектонічні гори за будовою поділяються на складчасті, складчасто-брилові та брилові.
Схема 1
Рельєф Землі
Простори з невеликою різницею висот називають рівнинами. Вони також поділяються за висотою. За цією ознакою виділяють западини (рівнини суходолу, які лежать нижче рівня моря), низовини (мають висоту 0—200 м над рівнем моря), височини (200—500 м) і плоскогір’я (понад 500 м).
Рівнини мають різне походження. Вони бувають денудаційними (утворюються на місці зруйнованих гір), первинними (виникають унаслідок відступу моря), наносними (створюються наносами річок), вулканічними (застиглі потоки лави).
Рівнини і гори є і на дні океану. Най­більші гірські утворення тут — серединноокеанічні хребти. Вони утворюють єдину систе­му із за­гальною довжиною до 60 000 км і розділяють глибоководні рівнини, що займають ложе океану (глибина 3000—6000 м). Рівнини займають в океанах також шельф — мілководну (до 200 м) прибережну частину.