Відмінник

Вчимося на відмінно

Водяна пара в повітрі

Під дією сонячних променів нагріваються й водойми. При цьому частина води випаровується, тобто переходить у газоподібний стан. Кількість водяної пари у певному об’ємі повіт­ря називається абсолютною вологістю і вимірюється в грамах на кубічний метр (г/м3).
Повітря може поглинати й утримувати водяну пару лише до певної межі. Чим тепліше повітря, тим більше водяної пари воно може містити. Так, за температури +10 °С кіль­кість водяної пари в 1 м3 повітря може досягати 9 г, а за температури +17 °С — вже 17 г. Але, як правило, у повітрі міститься менше водяної пари, ніж воно може утримувати. Відношен­ня кіль­кості водяної пари, яка міститься в повітрі, до максимально можливої її кількості за даної температури, виражене у відсотках, називається відносною вологістю. Вимірюють її за допомогою гігрометра або психрометра.
Якщо відносна вологість повітря досягне 100 %, то частина водяної пари знову перетвориться на рідину. Скупчення дрібних крапель води чи кристаликів льоду високо над поверхнею Землі називається хмарою, а біля поверхні Землі — туманом.
Хмари бувають різні — перисті, шаруваті, купчасті, дощові та їх різновиди. З деяких із них (купчасто-дощових і шарувато-дощових) можуть випадати опади (так називається волога, яка по­трапила з атмосфери на землю). Вони можуть бути рідкими (дощ) і твердими (сніг, град).
Опади можуть випадати і не з хмар (роса, іній). Їхню кількість вимірюють за допомогою опадоміра в міліметрах.