Відмінник

Вчимося на відмінно

Внутрішні води Австралії

На материку надзвичайно мало річок та озер, які розподіляються відповідно до кліматичних умов. Оскільки материк посуш­ливий, річки та озера неглибокі, часто пересихають, що значною мірою зумовлює невелику кількість опадів. Най­більша річкова система Австралії — мілководна річка Муррей та її притока Дарлінґ — беруть початок на Великому Вододільному хребті.
У Муррея багато приток, найбільша з яких­ — Дарлінґ — майже вдвічі довша. Муррей не пересихає на відміну від Дарлінґа, який під час посухи зникає як річка, залишаючи у своїй нижній течії окремі водойми. Коли на території, якою течуть річки, випадають невеликі дощі, Муррей ненадовго розливається. На Муррею та Дарлінґу існує судноплавство, але воно є незначним. Річкові води використовуються населенням насамперед для зрошування, з цією метою споруджено водосховища.
Ще бідніші на воду річки внутрішньої Авст­ралії, сухі річища яких називають «кріки». Лише під час дощів у них збирається вода, яка всмоктується в пісок або потрапляє до солоних озер. Найдовший крік — Куперу, який впадає в озеро Ейр.
Майже всі озера солоні, вода до них потрапляє лише у вологий період — улітку, коли її приносять річки. Найбільше австралійське озеро Ейр лежить у западині, що на 12 м нижча за рівень океану. Упродовж року озеро поповнюється водою під час дощів, тоді його площа може збільшитися в кілька разів. Під час сухого періоду на місці озера залишаються неглибокі водойми, а висохлі ділянки вкриваються шаром солі.
Австралія має значні запаси підземних вод, велика частина яких перебуває в артезіанських басейнах. Але оскільки ці води містять багато солей і непридатні для безпосереднього вживання, їх використовують для технічних потреб та обводнення пасовищ.
Проблеми водопостачання в Австралії розв’язуються шляхом створення водосховищ, облаштування нових артезіанських колодязів, очищення підземних вод від солей.