Відмінник

Вчимося на відмінно

Методи селекції

Гетерозис. Явище гетерозису полягає у вищій життєздатності та продуктивності гібридів першого покоління порівняно зі схрещуваними батьківськими формами.
Етапи одержання гетерозисних гібридів: 1) багаторазове самозапилення рослин і отримання інбредних ліній, гомозиготних за переважної кількістю генів; 2) оцінка одержаних видів за їх здатністю до гетерозису; 3) отримання гібридів як основного результату селекції на використання гетерозису.

Поліплоїдія. Багато рослин-поліплоїдів відзначаються підвищеною продуктивністю і стійкістю до умов середовища. Так, тверда пшениця, що обробляється сьогодні на полях усього світу, являє собою тетраплоїд (геном представлений 28 хромосомами замість 7, як у дикорослого предка). Збільшення кратності набору хромосом також дозволяє подолати стерильність у міжвидових гібридів.
Віддалена гібридизація. Віддалена гібридизація тісно пов’язана з поліплоїдією, оскільки одержані гібриди несуть у собі хромосоми батьківських особин (що належать до різних видів або навіть родів) і поєднують їхні цінні ознаки. Прикладом результату такої гібри­дизації може бути тритікале — цінна сільськогосподарська культура, гібрид пше­ниці та жита, містить у геномі 42 хромосоми.
Експериментальний мутагенез. Сорти рослин і штами мікроорганізмів виводяться під дією фізичних і хімічних мутагенів.
Клітинна інженерія. Культивування і гібридизація соматичних клітин на спеціалізованих поживних середовищах.
Одним із напрямів клітинної інженерії є клонування. Клоном називають особину або сукупність клітин, одержаних від вихідного організму нестатевим шляхом. Оскільки соматичні клітини містять всю необхідну для життя генетичну інформацію, це дає можливість одержувати від цінних за своїми якостями особин необмежену кількість нащадків і може розв’язати проблему донорських органів.
Генна інженерія. Штучне перенесення генів від одного виду живих організмів до іншого (трансгенез). Одним з найефективніших способів трансгенезу є перенесення генів за допомогою вірусів, оскільки віруси мають природні меха­нізми проникнення і активації генів, що привносяться в клітину. Основними етапами трансгенезу є: 1) виділення з клітин тих генів, які намічені для пере­несення; 2) створення спеціальних ге­не­тичних конструкцій — векторів, які складаються з переносного гена і його промотору; 3) впровадження генетичного вектора в клітину-мішень, а потім в її геном; 4) культивування генетично модифікованих клітин.