Відмінник

Вчимося на відмінно

Взаємовідношення організмів у біогеоценозах

Конкуренція — відносини суперництва між організмами, що використовують одні й ті самі ресурси (їжу, територію, світло і т. д.). Розрізняють внутрішньовидову та міжвидову конкуренцію.
Хижацтво — тип міжвидових взаємовідношень, за яких жертва убивається хижаком при нападі, щоб бути використаною ним в їжу. Систематичні відмінності між хижаком і жертвою не повинні складати дуже велике число таксонів. Хижаки підтримують чисельність популяцій жертв на певному рівні і можуть сприяти збільшенню видової різноманітності.
Паразитизм — особлива група біологічних зв’язків, за яких одні організми використовують інших як середовище існування і джерело живлення, покладаючи при цьому (частково або повністю) на своїх хазяїв завдання регуляції своїх взаємовідношень із зовнішнім середовищем. У паразитичних організмів відзначається тенденція до регресу травної, нер­вової, дихальної і кровоносної систем, органів чуття. Сильний розвиток одержує система розмноження і органи прикріплення до тканин або покривів хазяїна.
Коменсалізм (дармоїдство) — форма взаємодії, за якої один організм використовує частину ресурсів або середовище існування іншого організму, не завдаючи останньому шкоди, але й не даючи користі.
Мутуалізм (симбіоз) — взаємовигідні міжвидові взаємовідношення. Коливання чисельності в біогеоценозах.
У біоценозах чисельність одних видів з року в рік залишається приблизно однаковою, тоді як у інших видів зазнає величезних коливань, часто періодичних. Коливання чисельності залежать від багатьох чинників: кліматичних (зміна температури, вологості), живильних і т. д. У період високої чисельності між особинами виду підвищується конкуренція за територію, їжу, частішають захворювання. Зростає і кількість хижаків, тож через деякий час чисельність виду зменшується. У цьому й полягає суть такої характеристики біогеоценозів, як здатність до саморегуляції.
Зміна біогеоценозів
Біогеоценози розвиваються й еволюціонують. Вони змінюються в певному напрямі — від менш стійких до більш стійких, тобто таких, у яких кругообіг речовин повніший і більш збалансований.
Послідовну зміну в часі одних біогеоценозів іншими називають сукцесією. Прикладом сукцесії може бути відновлення біогеоценозу ялинника після пожежі. Ялина не росте на пожарищі, оскільки на відкритому просторі заморозки пошкоджують сходи. Тому в перші роки розвиваються трав’янисті рослини й лише піз­ніше — береза, осика або сосна. Під захистом дерев з’являються тіньові сходи ялинки. Досягнувши верхнього ярусу, ялина витісняє листяні дерева приблизно через 100 років після пожежі.
Агроценоз — екосистема, структуру і функцію якої підтримує людина у своїх інтересах (поля пшениці, сади, городи).