Відмінник

Вчимося на відмінно

Вплив діяльності людини на стан біосфери

Ще з давніх-давен люди вибірково знищували деякі види тварин у кількості, більшій, ніж необхідно було для харчування. Приручення й одомашнення тварин, землеробство привели до серйозніших зрушень у біосфері. Природні біогеоценози змінилися штучними, почалося перетворення ландшафтів. Ера науково-технічної революції, що почалася понад 100 років тому, супроводжується швидкою перебудовою всієї природи, змінами тваринного та рослинного світу. У даний час людство стоїть перед реальною загрозою екологічної кризи — такого стану середовища існування, яке стає несприятливим для життя.
Ерозія ґрунтів
Ерозія ґрунтів — одна з найскладніших глобальних проблем, які загрожують майбутньому біосфери. Через неї щорічно втрачаються мільйони гектарів орних земель. У результаті природного геологічного кругообігу, вивітрювання гірських порід ґрунту утворюються постійно, але швидкість цього процесу дуже мала, для формування ґрунтового шару завтовшки 2,5 см необхідно декілька століть. У результаті людської діяльності ґрунтовий шар у деяких районах світу був зруйнований за значно коротший час.
Підвищення рівня ґрунтових вод

Зміна гідрологічних умов людиною супроводжувалася рядом небажаних побічних ефектів. Один з них — підвищення рівня ґрунтових вод у результаті зрошування оброблюваних земель. Вода, яка використовується для зрошування, просочується в ґрунт і накопичується; в результаті підвищується рівень ґрунтових вод. Це викликає не лише затоплення коріння, що перешкоджає росту рослин, але й засолювання ґрунту, оскільки після випаровування води в її верхньому шарі залишаються концентровані відкладення солей.
Зменшення запасів корисних копалин
На Землі відбувається великомасштабний кругообіг енергії. Сонячна енергія потрапляє на поверхню Землі, мала частина її використовується зеленими рослинами, які створюють багаті енергією органічні сполуки. Деякі з них накопичуються в земній корі у вигляді викопного палива. Вивільняючи енергію хімічного палива, людина прискорює повільні природні кругообіги.
Уже зараз цілком очевидно, що неможливо відновити викопне паливо за осяжний проміжок часу.
Забруднення атмосфери
Енергію з викопного палива одержують в результаті його спалювання, при якому в атмосферу виділяються вуглекислий газ та інші компоненти, серед яких особливо поширені чадний газ, сульфур оксиди, вуглеводні, нітроген оксиди і тверді частинки.
Наслідком швидкого зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері може стати підвищення температури на Землі через парниковий ефект — вуглекислий газ поглинає енергію, яка випромінюється земною кулею в космос, внаслідок чого нагріваються нижні шари атмосфери.
Сульфур, що міститься у вигляді домішок у викопному паливі, належить до ряду найнебезпечніших забруднювачів повітря. Вимиті дощами з атмосфери сполуки Сульфуру підвищують кислотність дощової води. У результаті випадання кислотних опадів закисляються ґрунти і води малих озер і річок, що ставить під загрозу їхні екосистеми.
Реагуючи у присутності ультрафіолетового випромінювання з Нітроген оксидами, вуглеводні утворюють фотохімічний смог.
Забруднення гідросфери
Людство майже повністю залежить від поверхневих прісних вод суші — річок і озер. Води річок і озер покривають потреби людей у питній воді, використовуються для зрошування полів і плантацій, у промисловості, служать для охолоджування атомних і теплових електростанцій. Небезпека полягає в забрудненні водоймищ промисловими і транспортними відходами й отрутохімікатами, мінеральними добривами. Ці речовини викликають загибель риби, накопичуються в мулі та тканинах організмів, що становлять ланцюги живлення. При потраплянні до організму людини вони викликають важкі отруєння і вади розвитку.
Відходи хімічної і важкої промисловості виносяться в прибережні зони з потоком річок. Через аварії танкерів і нафтовидобувних установок в океан потрапляє до 5 млн тонн нафти на рік, викликаючи загибель багатьох видів риби і морських птахів.
Знищення тварин і рослин
Промислова й сільськогосподарська діяльність, освоєння нових територій призводять до витіснення тварин і рослин з їхнього природного середовища існування. Пристосування, вироблені ними за мільйони років до певних умов, стають неефективними, наслідком чого є вимирання видів.