Відмінник

Вчимося на відмінно

Система розселення й розвиток ­поселень України

Особливості розміщення населення, рівень розвитку господарства, історичні традиції народу формують систему розселення — мережу населених пунктів певної території з їхніми різноманітними зв’яз­ками. Населені пункти в Україні представлені містами, селищами міського типу і селами. В Україні протягом багатьох років відбувається збільшення кількості міст і підвищення їхньої ролі в житті суспільства, тобто урбанізація. Відповідно зростали кількість і питома вага міського населення. Зараз рівень урбанізації досяг 69 %. Най­вищий він у Донбасі.
Останніми роками співвідношення між міським і сільським населенням залишається сталим, але, ймовірно, що процеси урбанізації в перспективі можуть суттєво прискоритися.
На території України нараховується ­454 міста, які значно відрізняються за кількістю населення, економічним потенціалом, адміністративними функціями тощо. Міста нашої держави залежно від кількості їхніх мешканців поділяються на окремі категорії:
• малі (до 50 000 осіб);
• середні (від 50 000 до 100 000 осіб);
• значні (від 100 000 до 250 000 осіб);
• великі (від 250 000 до 500 000 осіб);
• найбільші (від 500 000 до 1 млн осіб);
• міста-мільйонери (понад 1 млн осіб).
Функції міст:
• адміністративно-господарські;
• транспортно-розподільчі;
• науково-освітні;
• курортно-оздоровчі та ін.
Сільські жителі складають 31 % населення. Вони проживають у різних за кількістю населення селах: малих (до 500 осіб), середніх (до 1000 осіб), великих (понад 1000 осіб). Сільське населення розміщується в Україні нерівномірно. На характер сільського розселення значно впливають природні умови. Найбільша густота сільського населення характерна для лісостепової зони. Нижчим цей показник є у поліській частині країни і ще нижчим у степовій.