Відмінник

Вчимося на відмінно

Індія

Індія — країна, що розвивається, одна з найбільших за площею і населенням у світі (рис. 54, с. 640). Площа — 3,28 млн км2, населення — понад 1014 млн осіб, столиця — Нью-Делі (300 тис. жителів). Індія — найбільш багатонаціональна країна у світі. У ній мешкає понад 500 народностей і племен, що розмовляють більш ніж 100 мовами. Офіційні мови — гінді та англійська. Релігія: 83 % населення спові­дують індуїзм, 12 % — іслам, є сикхи, християни, джайни, буддисти, парси та ін. Грошова одиниця — індійська рупія.
Індія — федеративна республіка. Глава держави — президент, який обирається на 5 років колегією виборщиків, яка складається з виборних членів обох палат парламенту і членів законодавчих зборів штатів. Законодавча влада належить президентові та парламенту, який складається з двох палат: Ра­ди штатів і Народ­ної палати. Виконавча влада належить президентові й уряду, який формується президентською більшістю й несе відповідальність перед Народною палатою.
Індія має великі природні ресурси й сприятливі природні умови. Її господарство має дуже суперечливий характер: незважаючи на швидкий розвиток промисловості країна має велику зовнішню заборгованість. Відставання Індії пояснюється тривалою колонізацією, застійними формами доіндустріального виробництва.
Індія
Рис. 54. Географічне положення Індії
Сільське господарство є основою економіки країни. Воно постачає сировину для провідних галузей господарства (текстильної, джутової, цукрової промисловості) і дає майже 50 % національного валового продукту. Але врожайність сільськогосподарських культур — одна з найнижчих у світі.
У структурі сільського господарства переважає рослинництво, тваринництво дає лише 1/5 товарної продукції. Близько 4/5 рос­лин­ництва припадає на продовольчі культури (рис, пшеницю, просо та ін.). Велике значення мають технічні (бавовник, джут, цукрова тростина) та олійні культури, чай, кава, прянощі. Індія ­посідає перше місце у світі за поголів’ям великої рогатої худоби (воли, буйволи, корови, яких використовують лише як тяглову силу), на північному заході розводять овець.
У промисловому виробництві традиційно переважає продукція легкої та харчової промисловості, але за темпами росту їх випереджає металургія. Швидкими темпами розвивається також машинобудування — нова галузь національної економіки (випуск металорізальних верстатів, електротехнічних приладів, сільськогосподарських машин, локомотивів). Досить розвинені нафтохімія і виробництво мінеральних добрив з імпортної сировини.
Північно-східні штати (Індійський Рур) характеризуються найбільшим видобутком мінеральної сировини, палива й досить розвиненим сільським господарством (виробництво чаю, джуту, вирощування рису). Тут виник комплекс виробництв, що об’єднує електроенергетику, чорну та кольорову металургію. Головне місто — Колката, як і Мумбай, розташований на узбережжі Аравійського моря, є провідним фінансовим і торговим центром країни.
У північно-західних штатах розвинуте неметаломістке машинобудування, тут розташований Делі — колишня столиця та великий промисловий центр країни.
У західних і центральних штатах знайдені родовища нафти, розвиваються нафтохімія і нафтопереробка. Значні площі зайняті плантаціями бавовнику, просяних культур.
Південні штати спеціалізуються на вирощуванні рису, прянощів, кокосових горіхів. Найбільше місце — Ченнай — порт і центр переробки експортних продуктів.
В Індії досить довга мережа заліз­ниць (63 тис. км). На цей вид транспорту припадає 3/4 вантажних та 1/3 пасажирських перевезень. Автомобільний транспорт посідає друге місце. Зовнішні перевезення здійснюються океанськими суднами, у країні функціонують аеропорти міжнародного класу.
Основні торговельні партнери Індія — США, Японія, Німеччина, Велика Британія. Індія експортує сільськогосподарську та промислову сировину, продовольчі й текстильні товари, коштовне каміння й вироби з нього, машини та обладнання, металовироби. Останнім часом країна отримує значні прибутки від поставки на світовий ринок високо­якісних комп’ютерних програм.