Відмінник

Вчимося на відмінно

Особливості територіальної та галузевої структури господарства країн Африки

Більшість країн Африки належать до країн, що розвиваються. Єдина економічно розвинена держава — Південна Африка.
В економіці більшості африканських країн збереглося чимало рис, характерних для колоніального періоду. Най­важливіша з них — техніко-економічна та соціально-економічна відсталість. Лише у 15 країнах континенту ВВП перевищує 2000 доларів на душу населення. Характерними є багатоукладність економіки, іноземне підприємництво.
Типовим для африканських держав є низький рівень національного доходу, розмежування в сільському господарстві товарно-експортного виробництва й натурального та дрібнотоварного господарства, поширення монокультури, переважний розвиток гірничовидобувної галузі. Зовнішня торгівля у більшості країн зберігає мінерально- та аграрно-сировинну спеціалізацію експорту.

Для більшості країн характерна наявність «брудних» виробництв, а також паливна та комунікаційна проблеми.
Провідною галуззю країн є сільське господарство, а в ньому головне — рослинництво. Основні зернові культури — просо, сорго, кукурудза, рис, пшениця та ячмінь; коренеплоди — маніок, батат, ямс; плодові — банани, фінікова пальма, маслини. Часто вирощують одну основ­ну культуру, що цілком домінує в тій чи іншій країні (Гана — какао-боби, Сенеґал — арахіс, Ефіопія — кава).
Африка — світовий постачальник багатьох видів тропічної рослинної сировини: какао, кави, арахісу, пальмової олії, прянощів. Але галузь характеризується низькими темпами та екстенсивними методами виробництва.
Тваринництво слабо розвинуте, має екстенсивний характер, невисоку продуктивність.
У промисловості найрозвиненіші галузі — гірничовидобувна і гірничометалургійна. У виробництві міді значне місце посідає Замбія. Добувають руди дорогоцінних металів, збагачують і виробляють цинк, свинець, кобальт, золото, срібло, уран.
Провідні галузі обробної промисловості — легка і харчова — використовують місцеву сировину. Останнім часом з’явилися підприємства машинобудування, хімічної промисловості, чорної металургії, будматеріалів.
У цілому обробна промисловість розвинута слабко й розміщена дуже нерівномірно. Велику частину продукції галузі виробляють Південна Африка, Єгипет, Марокко, Алжир, Ніґерія, Туніс. Майже 25 % краї Африки не мають сучасних підприємств обробної промисловості.
Істотними особливостями розміщення господарства багатьох країн є зосере­дження економічної діяльності в кількох центрах і значний розрив у рівнях заселення, освоєння та економічного розвитку окремих територій. Порівняно більш економічно розвиненими є території, прилеглі до столиць або портів, через які транспортують сировину і де частково її переробляють. Значні промислові та економічні центри виникли в районах видобутку мінеральної сировини (центри «мідного поясу» у Замбії; центри, пов’язані з наф­то- і газопромислами Алжиру і Лівії).