Відмінник

Вчимося на відмінно

Типи відмін іменників

І відміна

Іменники, що в називному відмінку однини ма­ють закінчення -а, -я: Ілля, староста, роз­би­ша­ка, бідолаха, Олекса, рілля, надія, хмара, мова, Україна, батьківщина.

ІІ відміна

1. Іменники чоловічого роду без закінчення (зос­но­вою на приголосний) і з закінченням вна­зи­в­но­му відмінку однини: дядько, ба­ть­ко, тато, Павло, неньо, рік, голуб, поріг, в’яз, ко­ро­вай, зброяр, красень, Максим, Сте­пан.
2. Іменники середнього роду з закінченням -о, ‑е, ‑я у називному відмінку однини (крім тих, у яких при відмінюванні з’являються су­фі­к­си): плече, водоймище, пекло, лукавство, ді­в­ча­т­ко, сонечко.

ІІІ відміна

Іменники жіночого роду з нульовим за­кін­чен­ням та іменник мати: паморозь, глибочінь, кров, любов, розкіш.

IV відміна

Іменники середнього роду, в яких при від­мі­ню­ван­ні з’являються суфікси -ат-(-ят-), -ен-: вед­межа, небожа, княжа, дівча, пташа, плем’я, ті­м’я, маля, янголя.
Деякі іменники, запозичені з інших мов, не змінюються (кафе, лис).