Відмінник

Вчимося на відмінно

Поділ іменників на групи

І відміна

1. Тверда: іменники з основою на твердий при­го­ло­с­ний, крім шиплячих (борона, кобза, по­ро­да, химера, пора, копа, сваха).
2. М’яка: іменники з основою на м’який при­го­ло­с­ний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя).
3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, свіча, тиша, миша, воша, груша, святоша, потороча).

ІІ відміна

1. Тверда:
• іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) із за­кін­чен­ням -о та іменники середнього роду із за­кін­чен­ням -о (дуб, плац, темп, батько, коло, мі­с­то, село, вікно);
• іменники на -р (вир, вихор, відвар, двір);
• іменники звір, комар, снігур;
• всі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур(-юр) і з постійно наголошеними ‑ар (‑яр), -ир (інженер, майстер, касир, ди­ре­к­тор, абажур, гектар, семафор, базар).
2. М’яка:
• іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (боєць, велетень, звичай, край, цистень);
• іменники із суфіксами -ар, -ир, які мають в од­ни­ні наголос на корені (бондар, козир, лі­кар, бу­к­вар, вівчар; друкар, шахтар);
• при відмінюванні наголос переходить із суфік­са на закінчення (горе, місце, життя, море);
• іменники середнього роду із закінченням -е та -я, без суфіксів -ен-, -ет при відмінюванні: поле, завдан­ня, збіжжя, здоров’я.
3. Мішана:
• іменники чоловічого роду з кінцевим ши­п­ля­чим приголосним основи (вантаж, дощ, сто­рож, слухач, ткач, товариш);
• іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (вугляр — вугляра, каменяр— каменяра, пісняр — пі­с­­ня­ра, скляр — скляра, тесляр — тесляра);
• іменники середнього роду з закінченням на -е при основі на шиплячий (ложе, плече, прі­зви­ще, явище).
Іменники ІІІ та ІV відміни на групи не по­ді­ля­ють­ся.