Відмінник

Вчимося на відмінно


Другорядні члени речення

Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків).
Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ).
Означення (відповідає на питання який? чий?).
Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: Другорядні члени речення) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування або прилягання: ).
Особливий вид означення — прикладка (виражається іменником):
Другорядні члени речення.
Обставина. Має такі види:
• місця (де? куди? звідки?);
• часу (коли? з якого часу? до якого часу?);
• мети (для чого? з якою метою?);
• причини (чому? з якої причини?);
• способу дії (як? яким способом?);
• умови (за якої умови?);
• допустові (незважаючи на що?);
Різновидом обставини є порівняльний зворот.

Кома при порівняльному звороті

Порівняльний зворот — це слово чи сло­во­спо­лу­чен­ня, яке об­ра­з­но визначає ті чи інші члени ре­чен­ня. Він може вводитись у речення спо­лу­ч­ни­ка­ми як, наче, ніби, мов, немов.
Порівняльний зворот на письмі ви­ді­ля­єть­ся ко­ма­ми:
Над нами день встає, як стяг зорі ба­г­ря­ний. (Сос.)
Порівняльний зво­ро­т не виділяється комами в та­ких випадках:
1. Якщо він є ча­с­ти­ною нерозкладного сло­во­спо­лу­чен­ня: че­р­во­ний як рак, спить як убитий, мі­ц­ний як дуб.
2. Якщо він є іменною частиною скла­­де­но­го при­су­д­ка:
А дівчина було як сонце. (М. В.)
3. Якщо йому передує заперечна частка не або сло­ва майже, зовсім:
Хлопець міркує зовсім як дорослий.