Відмінник

Вчимося на відмінно

Системи обробки графічних зображень

Комп’ютерна графіка — одна з галузей застосування комп’ютерів. Створення малюнків на комп’ютері відбувається за допомогою спеціально призначених програм — графічних редакторів.
Графічний редактор — прикладне середовище, призначене для створення і редагування графічних зображень.
Документом графічного редактора є малюнок. За принципами побудови графічні зображення бувають растрові, векторні, фрактальні.
Є редактори, які підтримують як векторну, ­так і растрову графіку, завдяки вбудованим програмам для конвертації файлів з одного формату в інший.

Растрове зображення складається з маленьких однокольорових точок — пікселів (від англ. picture element — елемент картинки). Це найменший елемент растрового зображення, який характеризується кольором та яскравістю.
Растр — представлення зображення у вигляді двовимірного масиву пікселів, впорядкованих у рядки та стовпці.
Растрове зображення на екрані складається з рівних за величиною пікселів, які під час збільшення виглядають як квадратики. Для визначення розміру растрового малюнка вказують кількість пікселей по вертикалі та горизонталі, наприклад Системи обробки графічних зображень.
Растрові графічні редактори — Paint, Adobe Photoshop.
Формати зберігання растрових зображень: Bmp, Pcx, Tiff (для зберігання сканованих ­зображень), Psd, Jpeg, Gif, Fpx.
Векторне зображення складається з готових елементів (графічних примітивів): відрізків прямих, еліптичних дуг, фрагментів прямокутників, кіл тощо. Користувач створює один з об’єктів, змінює його параметри (розмір, положення, кут повороту), а комп’ютер креслить його вже зі зміненими характеристиками. Процес редагування у векторних графічних редакторах полягає в зміні параметрів графічних примітивів або додаванні нових об’єктів.
Векторні графічні редактори — CorelDraw.
Формати зберігання векторних зображень: Eps, Dcs, Pdf, Cdr, Cdx, Cmx, Cpx.
Фрактальне зображення, як і векторне, засноване на математичних обчисленнях. Од­нак базовим елементом фрактальної графіки є й сама математична формула, тобто ніяких об’єктів у пам’яті комп’ютера не зберігається і зображення формується виключно за рівняннями. У такий спосіб будують як найпростіші регулярні структури, що імітують природний ландшафт, так і тривимірні об’єкти.
Окремим предметом вважається тривимірна (3D) графіка, що вивчає прийоми та методи побудови об’ємних моделей об’єктів у віртуальному просторі. Як правило, в ній поєднуються векторний і растровий засоби формування зоб­ражень.
Тривимірна графіка знайшла широке застосування в таких галузях, як наукові розрахунки, інженерне проектування, комп’ютерне моделювання фізичних об’єктів, ігри тощо.