Відмінник

Вчимося на відмінно

Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках

1. При зміні форм
• іменників: доба — діб, копа — кіп, дво­ри— двір, осі — вісь, носорога — носоріг;
• прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового — дядьків, Києва — Київ;
• деяких числівників, займенників при­­кме­т­ни­ко­во­го типу: восьми — вісім, твою— твій, се­ми — сім, мою — мій;
• дієслів: боятися — боюся — бійся, стояти — стою — стій.
2. При похідних утвореннях від спільного ко­ре­ня або основи: косити — покіс, робота— робіт­ник, се­ло — сільський.
3. У словах, що означають предмети, та в по­хі­д­них утвореннях О під наголосом переходить вІ: водовід, газопровід.
4. Ненаголошений О в словах з твірними еле­ме­н­та­ми (-вод, -воз, -нос, -роб) завжди переходить вІ: вивід, виріб, захід, провід, провідник.
5. У давнішніх запозиченнях: гніт — гноту, та­бір — табору, якір — якоря, Федір— Федора.
6. У звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-:
• у родовому відмінку множини іменників жі­но­чо­го роду, а також у похідних словах на ‑к(а): боро­на — бо­рін — борінка, корова — корів — ко­рі­в­ка, череда — черід— черідка;
• у родовому відмінку множини деяких імен­ни­ків середнього роду та утворених від них із значенням зменшеності: болото— боліт — бо­­лі­т­це.
7. За аналогією до інших слів на місці давнього Ъ в таких словах і формах: кріт, брів (брова), бліх (блоха), недокрів’я.

Українська мова